ТОП-18 цікавих фактів про моря України

1. З усіх морів світу Азовське море – наймілкіше, його глибина не перевищує 5 метрів в найглибшій точці.
2. Озеро Байкал можна заповнити 94-ма Азовськими морями.
3. Температура верхніх шарів води в курортних зонах цього моря влітку нерідко прогрівається до 28-30 градусів тепла.
4. Існує теорія, згідно з якою Азовське море виникло близько семи з половиною тисяч років тому в результаті катастрофічно сильного підйому рівня Чорного моря.
5. Азовське море – найвіддаленіше на Землі від будь-якого океану море, тобто найбільш континентальне.
6. Взимку Азовське море нерідко покривається льодом. Іноді – повністю.
7. У менш солоних (точніше, майже прісноводних) областях Азовського моря мешкають прісноводні риби, наприклад, щука і карась. 
8. Рівень води в Азовському морі неухильно падає щороку. Якщо ситуація не зміниться, рано чи пізно воно і зовсім зникне. 
9. Друга назва Азовського моря – Море молюсків. Його так називають через величезну кількість молюсків,які мешкають в ньому.
10. Влітку прибережні води іноді світяться ночами. Вірніше, світяться водорості, яких тут в достатку.
11. У Чорне море впадають приблизно 15 річок, серед яких Дунай і Дніпро.
12. У Чорному морі мешкає всього 2 500 видів тварин, для порівняння в Середземному — приблизно 9 000 видів.
13. У схемі течій Чорного моря виділяються два величезних замкнутих кругообіги з довжиною хвилі 350–400 км. На честь океанолога Миколи Кніповіча, який першим описав цю схему, її назвали «Окуляри Кніповича».
14. Єдина акула, яка живе в Чорному морі — Катран. Вона боїться людини й тому рідко з’являється біля берегів. Єдину небезпеку для людей представляють спинні плавники акули, оснащені великими отруйними шипами.
15. Морський дракончик — найнебезпечніша риба для людини в Чорному морі. Колючки спинного плавника морського дракончика і кришок на зябрах містять сильну отруту. Ще деяку небезпеку становить скат-хвостокол, що має отруйний шип на хвості. Його ще називають рибою-котом
16. На дні Чорного моря мешкають мідії, устриці й молюск-хижак Рапана, занесений кораблями з Далекого Сходу.
17. Єдиний великий півострів Чорного моря — Кримський.
18. Гори навколо Чорного моря постійно ростуть, а саме море збільшується. І, якщо гори підростають усього на кілька сантиметрів за сторіччя, то море наступає зі швидкістю 20–25 сантиметрів за 100 років. 

Загальна характеристика морів

Морський дракончик

Загальна характеристика Азовського моря

Азовське море не дуже популярне. До малонаселених рівнин Криму підходить гірко-солений Сиваш, південно-східні береги супроводжуються болотистими прикубанськими лиманами, плавнями, рисовими полями. Курортники, їдучи з синього Чорного моря, бачать з вікон вагону під обривами степового берега сіру поверхню водойми, часто іронізують: хіба це море?

Так, справжнє море. Але далекий куток "чорноморської бухти" Середземномор'я настільки віддалений та ізольований від сусідніх морів, що природна і оригінальність його природи. Перед нами залишок колишньої системи проток, що простяглися вздовж передгірського прогину і зовсім недавно з'єднували Чорне море з Каспієм.

Краєвид Азовського моря

За останні століття, можливо через перевантаження западини наносам річок, рівень води піднімався більше ніж на 20 см в століття. Це приносило шкоду господарству. У Приморсько-Ахтарську прибій, з'їдаючи за рік смужки суші до 12 м завширшки, уже забрав декілька вулиць!

Зимою морс замерзає, але вітри легко ламають тонку кригу і тоді на поверхні довго тримаються плавучі крижини. Прибій викидає їх на берег і вони нагромаджуються валами до 5 м заввишки.

Азовське море являє собою внутрішнє море Атлантичного океану: Керченською протокою сполучається з Чорним морем. Береги Азовського моря переважно низькі, прямолінійні. Найнижчим є південно-східний берег, частину якого становить низовинна дельта р. Кубані. Південний берег горбистий. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашникових кіс. Вони утворилися з намитого морем піску та черепашок. На цих косах є багато невеликих прісних озер. Найбільші за протяжністю лик. Федотова (її продовженням є коса Бірючий острів), Обиточна, Бердянська, Білосарайська, Крива.

На північному заході Азовського моря розташована мілководна затока Сиваш, що утворилася внаслідок опускання північної частини Кримського півострова. Сиваш відокремлюється від моря піщаною Арабатською стрілкою понад 110 км завдовжки і складається з 11 солоних і гірко-солоних водойм - заток. Сиваш дуже мілководний: у західній частині - до 2 м, у східній - до 3,5 м завглибшки.

Островів у Азовському морі мало. Найбільші з них:

• Бірючий, 
• Черепаха, 
• Довгий, 
• Піщані острови.

Глибини Азовського моря незначні. Середня глибина 8-10, максимальна - 14 м.

Солоність води в Азовському морі порівняно невелика - близько 12%, у східній частині моря -4,4%. Протягом року солоність води зазнає великих коливань. Навесні, коли стік річок найбільший і тане крига, вона найменша восени і взимку - практично однакова на всій глибині. Солоність Сивашської води від 20-40 до 270%.

В останні роки через зарегулювання стоку річок Дону І Кубані та використання значної кількості їхньої води для штучного зрошення до Азовського моря стало надходити менше прісної води і збільшився приплив солоної Чорноморської, спостерігається підвищення її солоності. Це негативно позначається на видовому складі тварин і рослин.

Температура води влітку в середній частині досягає -f 25... +28°, біля берегів + 30... +31°С. Узимку температура води нижча від нуля. Море замерзає майже на 3 місяці (з грудня до березня).

Проводяться великі роботи з очищення стічних вод. Крім того, передбачено будівництво греблі через Керченську протоку, яка припинить надходження солоної води з Чорного моря. Узбережжя Азовського моря використовується як здравниця.

Загальна характеристика Чорного моря

Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини.

На північному сході Керченською протокою сполучається з Азовським морем, на південному заході протокою Босфор - з Мармуровим морем.

Чорне море

Береги Чорного моря в межах України (від гирла Дунаю на заході до Керченської протоки на сході) низовинні. Гористі лише береги південної частини Кримського півострова. Берегова лінія розчленована затоками (Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька, Каломітська, Феодосійська тощо) та лиманами (Дніпровським, Дністровським, Еерезанським, Тилігульським, Куяльницьким, Хаджибейським, Будацьким).

Островів у Чорному морі мало, вони невеликі за розмірами, більшість з них розташовані поблизу берегів. 

Найбільші острови: 

• Джарилгач, 
• Довгий,
• Березань, 
• Зміїний.

Чорне море розміщене в скидовій западині. Опускання його дна триває й тепер. Глибина Чорного моря найбільша біля Південного узбережжя Криму - до 1000-2000 м (на відстані 7-29 км від берега). Північно-західна частина Чорного моря мілководна. Глибини тут не перевищують 100-120 м (середня менша 25 м).

Солоність води в північно-західній частині Чорного моря становить 13-14% через велике надходження прісної води, яку приносять річки, поблизу Південного берега Криму - близько 16%.

Вода Чорного моря з глибини 120-200 м насичена сірководнем. Процентний вміст його збільшується з глибиною. У межах поширення сірководню життя майже немає. У зв'язку з посиленням несприятливих антропогенних факторів спостерігається тенденція до підвищення шару сірководню, що небезпечно для всього живого.

Температура води на поверхні північно-західної частини моря взимку становить +0,4... 8,4°, влітку +23... 25°С. Узимку море біля берегів, затоки та лимани вкриваються тонкою кригою. Льодостав триває близько місяця.

Пізньої осені і особливо взимку море дуже бурхливе: в цю пору над ним панують насамперед північно-східні вітри, які супроводжуються зниженням температури повітря і часто викликають шторм. Влітку над морем переважає ясна погода.

Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей - філофори (філофорне море Зернова). Зустрічаються й інші види водоростей: зостера, цистозира, ульва. З філофори видобувають агар-агар, який використовується у кондитерській, текстильній промисловості, в мікробіології. Ульва може використовуватися в їжу.

Водорості Чорного моря

Тваринний світ представлений багатьма безхребетними. З кишковопорожнинних найчастіше зустрічаються медузи аурелія і коренерот. Серед молюсків широко розповсюджені мідії, трапляються устриці, гребінці тощо. Деякі з них мають промислове значення. З ракоподібних зустрічаються краби (кам'яний, зелений тощо), різні види креветок.

Серед риб (180 видів) промислове значення мають бички, хамса, скумбрія, кефаль, оселедці, камбала, пеламіда, ставрида. У Чорному морі спостерігаються масові міграції риб. На початку літа риба з Середземного моря (хамса, скумбрія, тунець тощо) і південної частини Чорного моря, де вона зимує, йде на відгодівлю в північну частину моря і через Керченську протоку в Азовське море, а восени - у зворотному напрямку.

З великих ссавців поширені дельфіни – білобочки, зрідка зустрічаються біло-череві тюлені.

Дельфін білобочка

На узбережжі моря розташовані порти Одеса, Іллічівськ, Севастополь, Миколаїв, Херсон, Ялта, Феодосія, Керч, які відіграють велику роль у внутрішніх та зовнішньоторговельних зв'язках країни. На берегах Чорного моря є багато морських курортів.

Розрахунки