Загальна характеристика Азовського моря

Азовське море не дуже популярне. До малонаселених рівнин Криму підходить гірко-солений Сиваш, південно-східні береги супроводжуються болотистими прикубанськими лиманами, плавнями, рисовими полями. Курортники, їдучи з синього Чорного моря, бачать з вікон вагону під обривами степового берега сіру поверхню водойми, часто іронізують: хіба це море?

Так, справжнє море. Але далекий куток "чорноморської бухти" Середземномор'я настільки віддалений та ізольований від сусідніх морів, що природна і оригінальність його природи. Перед нами залишок колишньої системи проток, що простяглися вздовж передгірського прогину і зовсім недавно з'єднували Чорне море з Каспієм.

Краєвид Азовського моря

За останні століття, можливо через перевантаження западини наносам річок, рівень води піднімався більше ніж на 20 см в століття. Це приносило шкоду господарству. У Приморсько-Ахтарську прибій, з'їдаючи за рік смужки суші до 12 м завширшки, уже забрав декілька вулиць!

Зимою морс замерзає, але вітри легко ламають тонку кригу і тоді на поверхні довго тримаються плавучі крижини. Прибій викидає їх на берег і вони нагромаджуються валами до 5 м заввишки.

Азовське море являє собою внутрішнє море Атлантичного океану: Керченською протокою сполучається з Чорним морем. Береги Азовського моря переважно низькі, прямолінійні. Найнижчим є південно-східний берег, частину якого становить низовинна дельта р. Кубані. Південний берег горбистий. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашникових кіс. Вони утворилися з намитого морем піску та черепашок. На цих косах є багато невеликих прісних озер. Найбільші за протяжністю лик. Федотова (її продовженням є коса Бірючий острів), Обиточна, Бердянська, Білосарайська, Крива.

На північному заході Азовського моря розташована мілководна затока Сиваш, що утворилася внаслідок опускання північної частини Кримського півострова. Сиваш відокремлюється від моря піщаною Арабатською стрілкою понад 110 км завдовжки і складається з 11 солоних і гірко-солоних водойм - заток. Сиваш дуже мілководний: у західній частині - до 2 м, у східній - до 3,5 м завглибшки.

Островів у Азовському морі мало. Найбільші з них:

• Бірючий, 
• Черепаха, 
• Довгий, 
• Піщані острови.

Глибини Азовського моря незначні. Середня глибина 8-10, максимальна - 14 м.

Солоність води в Азовському морі порівняно невелика - близько 12%, у східній частині моря -4,4%. Протягом року солоність води зазнає великих коливань. Навесні, коли стік річок найбільший і тане крига, вона найменша восени і взимку - практично однакова на всій глибині. Солоність Сивашської води від 20-40 до 270%.

В останні роки через зарегулювання стоку річок Дону І Кубані та використання значної кількості їхньої води для штучного зрошення до Азовського моря стало надходити менше прісної води і збільшився приплив солоної Чорноморської, спостерігається підвищення її солоності. Це негативно позначається на видовому складі тварин і рослин.

Температура води влітку в середній частині досягає -f 25... +28°, біля берегів + 30... +31°С. Узимку температура води нижча від нуля. Море замерзає майже на 3 місяці (з грудня до березня).

Проводяться великі роботи з очищення стічних вод. Крім того, передбачено будівництво греблі через Керченську протоку, яка припинить надходження солоної води з Чорного моря. Узбережжя Азовського моря використовується як здравниця.